«Marry me!» — відповідь українських художниць гендерним стереотипам

«Marry me!» — навіть у сучасному, емансипованому суспільстві ці слова належать до словника чоловічих кліше. За класичним каноном вимовляння цього речення має супроводжуватися конкретною позою: одне коліно підігнуте, друге знаходиться перпендикулярно підлозі, рука простягнута вперед, долонею угору» — саме з таких слів розпочинається опис виставки «Marry me!» від Zenko Fundation у Музеї історії Києва.

Як можна здогадатися за анотацією, учасниці цього мистецького проекту звернулися до теми популярних кліше про шлюб та місця жінки в ньому. Перш за все варто з’ясувати, про які саме кліше йде мова та чи існували вони насправді?

Відповіді на ці питання знайдемо у книзі «Українські жінки у горнилі модернізації» під загальною редакцією відомої дослідниці та кандидатки історичних наук Оксани Кісь.

IMG_20171216_152458
«Desire» – Тетяна Колесник

В розділі, присвяченому подружнім стосункам в українській селянській родині, йдеться: «при створенні сім’ї українці вбачали у дівчині пасивну сторону. Дівчину віддавали заміж, або брали за жінку, вона чекала приходу та приймала сватів, її доля значною мірою залежала від волі батьків та ініціативи парубка».

Авторки зазначають, що сценарій, за яким пропозиція одружитись належала жінці, був можливим, але вкрай нетиповим. Наприклад, до нього могли вдаватись збезчещені дівчата, що вимагали в родини парубка легітимізувати їхні фактичні стосунки.

Шлюбну ініціативу з жіночої сторони допускала також цікава норма звичаєвого права. Згідно неї засудженого до страти злочинця можна було звільнити від покарання, якщо з ним негайно захотіла б побратись якась дівчина.

IMG_20171216_152931
«Можна» / «Не можна» – Аліна Федотова

Отож пропозиція одруження могла належати не чоловікові лише за надзвичайних обставин. Тому і розглядати такі випадки доцільно скоріше як виняток, який підтверджує загальне правило. Що доволі тісно перегукується з тенденціями, які ми можемо спостерігати у нашому сьогоденні.

Бо хоча й таке явище як жіноча пропозиція руки та серця вже не є для суспісльства настільки неприйнятною, як у XIX столітті, спостерігати його можна доволі рідко. Та й в медіа – наприклад, в тематичних телешоу про одруження, воно здебільшого презентується як щось екзотичне та нетипове.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українські телешоу транслюють гендерні стереотипи

У рамках проекту «Marry me!» художниці гіперболізують та спрощують ці гендерні стереотипи, ставлять їх під питання, ба навіть — насміхаються над ними та над стереотипним мисленням загалом. Разом з тим вони не тільки іронізують над такими соціальними установками, а й звертають увагу на небезпечність їхніх можливих наслідків.

Особисто я найбільше тривожних настроїв, пов’язаних з темою шлюбу, побачила в роботі «L’INDIFFERRENT. Перед вінцем» Ніни Мурашкіної. На цій картині зображена наречена напередодні весільної церемонії. Якій вона, вочевидь, зовсім не рада. Інша робота цієї художниці показує нам жінку, проколоту ножем, що промовляє досить недвозначну репліку «Take me!» («Візьми мене!»). Як на мене, шлюбний контекст цієї роботи також наврядче можна назвати позитивним.

IMG_20171217_130521
«L’INDIFFERRENT. Перед вінцем», «Take Me!» – Ніна Мурашкіна

Інша цікава тема, яку підіймають на виставці — це жіноча сексуальність, прагнення жінки до тілесного задоволення. А також заборона таких її бажань як надто розпусних суспільством, яке водночас схвалює інші зміни, що відбуваються з жіночим тілом у шлюбі — вагітність та пологи.

Тут варто звернути увагу на скульптури «Carpe Diem» («Живи моментом») з серії «Memento Mori №2» Марії Куликовської. Це напівпрозорі жіночі тіла, що мають різну «начинку», а значить — і різний зміст.

Один з таких  «манекенів» наповнений квітами та кістками. Судячи з вказаної вище назви та моїх особистих вражень, цей витвір оспівує торжество життя та водночас символізує його швидкоплинність.

IMG_20171216_153311
Carpe Diem. Із серії «Memento Mori №2» – Марія Куликовська

Інше таке жіноче тіло має в собі масивні ланцюги та багато крові. Моєю першою асоціацією від споглядання цієї скульптури стала думка про тиск суспільства на жінку через наявність в неї репродуктивної «опції».

А от моя подруга, що люб’язно погодилась поділитись власними враженнями, сприйняла її перш за все як ілюстрацію глибини фізичних страждань жінки під час пологів та грудного вигодовування дітей.

Сама художниця вважає, що словосполучення «Carpe Diem», закарбоване в назві її робіт, у зверненні до жінок знаходить багато нових смислів. Зокрема — у феміністському дискурсі. Вона закликає критикувати патріархальну систему через власну тілесність, тому зліпки скульптур робить зі свого власного тіла.

IMG_20171216_153107
Фрагменти скульптур Марії Куликовської

Ці роботи цікаві також в контексті дискусії про тонку грань між такими поняттями, як сексуальність та сексуальна об’єктивація. Чому для мистецтва використовувати оголене тіло можна, а для реклами — ні?

Справа в тому, що в роботах художниць жіноче тіло схоже на справжнє (неідеальне) та містить певний — соціальний або творчий — зміст. А в руках маркетологів воно зазвичай перетворюється на відретушоване, позбавлене індивідуальності ніщо, створене для задоволення порнографічних попитів потенційних клієнтів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сексуальна об’єктивація в рекламі: чим вона небезпечна та чому не працює?

Отож як ми виявили на початку цього тексту, гендерні стереотипи та зокрема шлюбні кліше існують вже не перше століття. Вони продовжують жити і сьогодні, і це – факт, переконатись у якому можна, бодай трошки дослідивши риторику сучасних мас-медіа або свого щоденного кола спілкування з цього приводу.

А от інтерпретує цю тему кожен по-своєму: як художниці, що по-різному критикують стереотипи через свої роботи, так і глядачі, які в одній картині можуть побачити абсолютно несхожі між собою віддзеркалення власних  страхів, думок та висновків.

t11R9sk_86c
текст та фото – femline; виставка “marry me!” і головне фото – zenko fundation 

Сподобалась стаття? Вподобайте сторінки проекту на Facebook та у Twitter!

Advertisements

2 thoughts on “«Marry me!» — відповідь українських художниць гендерним стереотипам

Add yours

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Створити безкоштовний сайт або блог на WordPress.com.

Up ↑